Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, як складова
пенсійної системи України.
Пенсійна система України — це сукупність створених в Україні правових, економічних і організаційних
інститутів і норм, метою яких є надання громадянам матеріального забезпечення у
вигляді пенсії.
Пенсійна
система України в сучасному її вигляді започаткована в січні 2004 року і трирівневі
відносини по формуванню, призначенню і виплаті пенсій.
З прийняттям
законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і «Пронедержавне пенсійне забезпечення» в 2004 розпочато впровадження пенсійної
реформи, сутність якої полягає в переході до трирівневої пенсійної системи.
Перший рівень — це
солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, в
якій усі кошти, що перераховуються підприємствами та застрахованими особами до
Пенсійного фонду України, одразу ж виплачуються нинішнім пенсіонерам.
Солідарна
система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування базується на
засадах солідарності і субсидування та здійсненні виплат пенсій і надання
соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Ризики: В
умовах старіння населення змінюється співвідношення працездатних і пенсіонерів.
Сумарних відрахувань стає недостатньо для збереження рівня пенсій, їх розмір
знижується за рахунок «запізнілої» індексації і коефіцієнт заміщення
(відношення розміру пенсії до розміру заробітної плати) — знижується. Також присутній
ризик «політичного популізму», коли призначення або збільшення пенсій
здійснюється без визначення джерел їх довгострокового фінансування.
Другий рівень —
накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Частина обов'язкових пенсійних відрахувань (до 7% від заробітної плати
працівника) буде спрямована на персональні рахунки громадян. Ці кошти будуть
інвестуватися в українську економіку, а інвестиційний дохід збільшуватиме
розмір майбутніх пенсійних виплат.
Загальнообов'язкове
накопичувальне пенсійне забезпечення полягає в тому, що частина внесків у
Пенсійний фонд України буде направлена в державний Накопичувальний пенсійний
фонд України. Внески будуть мати персоніфікований характер і враховуватися на
індивідуальних пенсійних рахунках.
Кошти
Накопичувального фонду будуть інвестуватися в економіку України з метою захисту
їх від інфляції, одержання інвестиційного доходу, забезпечення потреб держави в
джерелах фінансування довгострокових інвестиційних проектів. Все це повинне
сприяти загальному економічному зростанню країни.
Кошти, які
будуть враховуватися на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках
громадян, будуть їхньою власністю. Люди зможуть скористатися ними при
досягненні пенсійного віку або, в окремих випадках (наприклад, у випадку
інвалідності), раніше цього терміну.
Виплати з
Накопичувального пенсійного фонду України будуть здійснюватися додатково до
солідарної пенсії довічно або одноразово. Запровадження другого рівня пенсійної
системи в Україні передбачалось з 2012 року, після створення системи державного
нагляду та регулювання, а також необхідної інфраструктури. Наразі впровадження
другого рівня пенсійної системи влада планує з року, коли буде досягнуто
бездефіцитність Пенсійного фонду.
Третій рівень —
система недержавного пенсійного забезпечення. В цій системі можуть брати участь
добровільно як фізичні особи, так і юридичні особи-роботодавці.
Система
недержавного пенсійного забезпечення (третій рівень пенсійної системи) створена
для формування додаткових пенсійних накопичень за рахунок добровільних внесків
фізичних осіб і роботодавців. Недержавне пенсійне забезпечення, як передбачено
законодавством, здійснюється:
недержавними
пенсійними фондами (НПФ) шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами
пенсійних фондів та вкладниками таких фондів;
страховими
організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії,
страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;
банківськими
установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних
рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для
відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Недержавні
пенсійні фонди у багатьох країнах світу є одним
з основних інструментів для підвищення рівня пенсійного забезпечення населення.
Додаткову
недержавну пенсію можна одержувати поряд з державною. Розмір пенсійних виплат з
НПФ визначається, виходячи з суми накопичених коштів учасника, яка залежить від
розміру пенсійних внесків, терміну їх накопичення та розподіленого
інвестиційного доходу.
Держава
здійснює постійний нагляд за діяльністю суб’єктів системи через Державну комісію
з регулювання ринків фінансових послуг України, Державну комісію з цінних
паперів та фондового ринку та Національний банк України.
Трирівнева
пенсійна система дозволяє розподілити між трьома її складовими ризики,
пов'язані із змінами в демографічній ситуації (до чого більш чутлива солідарна
система) та з коливаннями в економіці і на ринку капіталів (що більше
відчувається у накопичувальній системі). Такий розподіл ризиків дозволить
зробити пенсійну систему більш фінансово збалансованою та стійкою, що застрахує
працівників від зниження загального рівня доходів після виходу на пенсію і є
принципово важливим та вигідним для них.
Одне з джерел формування Пенсійного фонду України - це єдиний соціальний внесок Цей внесок сплачують як фізичні особи (працівники і
військовослужбовці), так і юридичні особи (військові частини, установи,
організації). Військовослужбовці за контрактом сплачують єдиний соціальний внесок в розмірі 2,6%, військові частини – 34,7% нарахованої суми грошового забезпечення. За військовослужбовців строкової служби Міністерство оборони України сплачує внески в ромірі мінімального страхового внеску (33,2% мінімальної заробітної плати) за кожного військовослужбовця. При цьому внески юридичних
осіб в основному формують виключно солідарну складову пенсійної системи (І
рівень). Внески фізичних осіб передбачають формування їх особистих
накопичувальних рахунків в накопичувальній системі загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування (ІІ рівень). Але у зв’язку з тим, що цей
рівень в Україні наразі не працює, зазначені внески також направляються в
солідарну систему і формують Пенсійний фонд України. При цьому ведеться персоніфікований облік особистих внесків громадян. Всі установи та організації (незалежно
від форм власності), в т.ч. і військові частини, надають через Міністерство
доходів і зборів України дані щодо
утримання єдиного соціального внеску із заробітної плати найманих
працівників.
При
нарахуванні грошового забезпечення з військовослужбовців також утримується цей
внесок і частина його направляється для формування Пенсійного фонду. Але
персоніфікація внесків військовослужбовців не здійснюється. Це свідчить про те,
що для військовослужбовців накопичувальні рахунки в накопичувальній системі
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування не створюються. З
одного боку це обумовлюється тим, що другий рівень пенсійної системи наразі не
запроваджений, а з іншого боку – тим, що пенсійне забезпечення звільнених
військовослужбовців здійснюється з певними особливостями, які ми розглянемо на
цій лекції.
В сучасній літературі досить широко
представлені питання пенсійного забезпечення і, зокрема, поняття
"пенсія" та її суттєві ознаки.
Отже пенсія – це періодичні
виплати, що проводяться за рахунок коштів соціального страхування з метою матеріального
забезпечення робітника, службовця чи його сім'ї у зв'язку з завершенням повного
великого циклу його трудової діяльності або у зв'язку з остаточним чи тривалим
вибуттям його з числа повноцінних працівників.
Робота по пенсійному забезпеченню
звільнених військовослужбовців та членів їх сімей і соціальному обслуговуванню
пенсіонерів організується та здійснюється з метою своєчасного та повного їх
забезпечення належними за законом пенсіями та допомогами, а також надання
всебічного сприяння в отриманні ними пільг і задоволенні невідкладних потреб,
забезпеченні належного рівня їх соціальної захищеності.
Питання пенсійного забезпечення осіб,
звільнених з військової служби, набувають особливої актуальності в умовах
реформування Збройних Сил України, коли за результатами організаційних заходів
вивільняється велика кількість військовослужбовців, з яких більшість має право
на пенсію.
Ці питання регламентуються спеціальним законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
від 9 квітня 1992 року № 2262-XII. Цей закон визначає особливості пенсійного
забезпечення зазначеної категорії громадян а також його відмінності від
загальнодержавної системи пенсійного забезпечення, що визначена Законом України
"Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII.
Відповідно ст. 2 до цього Закону визначені такі види пенсій для громадян
України:
трудові пенсії;
за віком;
по інвалідності;
в разі втрати годувальника;
за вислугу років
Відповідно до
Закону України "Про пенсійне
забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
для військовослужбовців передбачені такі види пенсій:
за вислугу років
по інвалідності;
в разі втрати годувальника;
Враховуючи
особливості призначення звільненим військовослужбовцям зазначених видів пенсій
сформована система органів для вирішення таких завдань:
- прийняття
від осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей (крім
військовослужбовців строкової служби) документів для призначення органами
Пенсійного фонду України пенсій відповідно до Закону "Про пенсійне
забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
та надсилання їх в обласний військовий комісаріат;
- роз'яснення законодавства
з питань соціального забезпечення і пільг, що встановлені особам, звільненим з
військової служби, та членам їх сімей;
- розгляд
звернень, які надходять до військового комісаріату, з питань соціального
забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також прийом громадян,
які звертаються з цих питань, видача пенсіонерам необхідних довідок та інших
документів.
За роботу із
соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх
сімей у районі відповідає районний військовий комісар. Для безпосереднього
виконання цієї роботи наказом районного військового комісара призначається
відповідна посадова особа.
- керівництво
та контроль за роботою районних військових комісаріатів із соціального
забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, а також здійснення
перевірок цієї роботи;
- оформлення
та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення пенсій
особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих
військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби;
- визначення
остаточної вислуги років військовослужбовців, які звертаються для оформлення документів
на призначення пенсій, а також зберігання особових справ зазначених військовослужбовців;
- визначення розміру
грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій відповідно до Закону
"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких
інших осіб" та постанов Кабінету Міністрів.
Система
пенсійного забезпечення звільнених військовослужбовців України була створена на
базі законодавства колишнього СРСР у 1992 році Законом України «Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу
органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який визначив умови, норми
та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України,
Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління охорони
вищих посадових осіб України, інших військових формувань, осіб начальницького
та рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їх сімей. З
розвитком економіки та Збройних Сил України ця система періодично зазнавала
змін. В сучасних умовах реформування Збройних Сил України система пенсійного
забезпечення звільнених військовослужбовців також перебуває в стані
перманентного реформування.
Починаючи з
2007 року більшість військовослужбовців були залучені до загальнодержавної
системи пенсійного страхування з виплатою їм пенсій за рахунок коштів
Пенсійного фонду України. До цього призначення і виплату пенсій здійснювали
обласні військкомати за рахунок коштів Державного бюджету. Це стало дуже важким
тягарем для Пенсійного фонду, тому зазначені видатки компенсуються Пенсійному
фонду за рахунок дотацій з державного бюджету. Для зменшення розміру дотацій з
Державного бюджету Пенсійному фонду України всі військовослужбовці з квітня
2008 року були застраховані в системі загальнодержавного обов’язкового
пенсійного страхування та почали сплачувати внески до Пенсійного фонду. Крім
цього військові частини почали сплачувати внески до Пенсійного фонду України в
розмірі 33,2% від фонду грошового забезпечення військовослужбовців. Згодом
внески до різних цільових фондів були об’єднані в єдиний соціальний внесок. Запровадження
сплати військовослужбовцями єдиного соціального внеску не дозволило звільнити
державний бюджет від тягарю дотацій Пенсійному фонду України на виплату пенсій
особам, звільненим з військової служби.
Динаміка
обсягів дотацій Пенсійному фонду України на пенсійне забезпечення
військовослужбовців (млн. грн.)
З огляду на такий стан справ,
можна зробити висновок, що пенсійне забезпечення військовослужбовців повинно
діяти диференційовано, в залежності від того, який час військовослужбовці є учасниками
системи пенсійного страхування. За таких умов після запровадження другого рівня
пенсійної системи (накопичувальної системи
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування) вони повинні накопичувати
певні суми на свою пенсію, а не утримувати за рахунок власних внесків інших
пенсіонерів. Тих військовослужбовців, які не були учасниками такої системи,
держава повинна забезпечувати належними видами пенсій, гарантованих законами
України.
Доцільним було б залишити бюджетне фінансування
пенсійного забезпечення військовослужбовців, які не були застраховані в системі
загальнодержавного обов’язкового пенсійного страхування, в складі бюджетних
програм Міністерства оборони України. Такі видатки не доцільно здійснювати
через Пенсійний фонд України, адже вони до нього не мають жодного стосунку.
Крім цього, такий порядок не дозволить "вимивати" кошти з
індивідуальних пенсійних рахунків військовослужбовців, які застраховані в
системі загальнодержавного обов’язкового пенсійного страхування, на підтримку
виплати пенсій незастрахованим особам.
Виплата пенсій військовослужбовцям, які були
застраховані в системі загальнодержавного обов’язкового пенсійного страхування
не весь час військової служби необхідно призначати дві частини пенсії: одну,
базову, – за рахунок державного бюджету, другу, додаткову, – за рахунок власних
накопичувальних пенсійних внесків. При цьому пропорційність обох частин пенсії
повинна залежати від страхового стажу військовослужбовців. Перша частина
повинна виплачуватись через пенсійні органи Міністерства оборони України, друга
– через органи Пенсійного фонду України.
І, нарешті,
військовослужбовцям, які є застрахованими в системі загальнодержавного
обов’язкового пенсійного страхування весь час військової служби, у разі
звільнення їх з військової служби та набуття права на пенсію вона повинна
виплачуватись з їх індивідуальних пенсійних рахунків. При цьому не повинно бути
різниці в розмірах пенсій військовослужбовців з однаковим розміром грошового
забезпечення та однаковою вислугою років в залежності від страхового стажу та
термінів звільнення з військової служби.
Підсумовуючи перше питання необхідно визначити, хто має право на пенсію за
Законом України "Про пенсійне
забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб":
- особи
офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової
служби та військової служби за контрактом;
- особи начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ України, Державної кримінально-виконавчої служби України,
підрозділів цивільного захисту та інших військових формувань України, особи
начальницького складу податкової міліції ;
- особи
із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань,
органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної
гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України;
- громадяни інших держав із
числа військовослужбовців
збройних сил та інших військових формувань, які постійно проживають в Україні,
і відповідно до міжнародних договорів, їх пенсійне забезпечення здійснюється згідно із
законодавством України;
- особи із числа військовослужбовців строкової служби, члени сімей осіб військовослужбовців
та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, у передбачених
цим Законом випадках.
